профінансовано інвестиційних проєктів
основних інвестиційних проєктів перебували на стадії реалізації
орієнтовна вартість 12 основних інвестиційних проєктів
загальна кошторисна вартість будівництва КПРАВ на ХАЕС та ЮУАЕС
4
ВІДКРИВАЄМО
НОВІ МОЖЛИВОСТІ
НЕФІНАНСОВИЙ ЗВІТ 2019

Звернення представника Енергоатома

Інвестиційні проєкти ДП «НАЕК «Енергоатом» покликані гарантувати безпечну та надійну роботу АЕС, продовження термінів експлуатації енергоблоків, створення умов для забезпечення енергетичної незалежності України.

Компанія реалізує 12 основних інвестиційних проєктів, орієнтовна вартість яких за актуалізованими цінами становить 165 млрд грн. Крім цього, 600 млн євро кредитних коштів ЄБРР та Євратома НАЕК «Енергоатом» спрямовує на виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення експлуатації енергоблоків АЕС.

У 2019 році Компанія продовжила реалізацію стратегічно важливого проєкту «Будівництво ЦСВЯП реакторів типу ВВЕР вітчизняних АЕС». Протягом звітного періоду виконали суттєвий обсяг будівельних робіт. Хід і темпи будівництва ЦСВЯП високо оцінила Корпорація закордонних приватних інвестицій (OPIC).

Серед найбільш важливих інвестиційних проєктів – реалізація Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. Станом на 1 січня 2020 року було виконано 929 із 1 295 заходів.

НАЕК «Енергоатом» продовжила створення на АЕС сучасної системи поводження з радіоактивними відходами, що є обов’язковою умовою продовження термінів експлуатації блоків. Вже побудовані комплекси на ВП РАЕС та ВП ЗАЕС. У 2019 році закуплено основне обладнання для комплексу на ВП ХАЕС, завершення будівництва якого планується у 2022 році, ведуться проєктні роботи на ВП ЮУАЕС.

Залученню інвестицій, наданню науково-технічної та фінансової допомоги значною мірою сприяє співробітництво ДП «НАЕК «Енергоатом» з міжнародними фінансовими організаціями та провідними світовими компаніями. Так, у 2019 році проєкт «Завершення будівництва ТГАЕС» додано до кредитного портфеля Європейського інвестиційного банку, міжнародні експерти розпочали оцінку проєкту.

Варто зауважити, що з 1 липня 2019 року, відколи почала функціонувати нова модель ринку електроенергії, перед Енергоатомом постав черговий виклик – недостатнє фінансування програм розвитку та нового будівництва.

Виконавши покладені на неї обов’язки з ПСО, Компанія недоотримує кошти за відпущену електроенергію навіть за заниженим тарифом (для порівняння: тарифи ТЕС у 3,3 раза вищі, ніж АЕС). З огляду на це, фінансування інвестиційних проєктів було досить складним. Проте у 2019 році, загальний обсяг фінансування капітальних вкладень досяг чергового рекордного рівня у 14,67 млрд грн, що на 2,93 млрд більше, ніж у 2018 році.

Протягом 2020 року Компанія планує продовжити реалізацію пріоритетних інвестиційних проєктів, які сприятимуть досягненню енергетичної незалежності України та забезпечать стабільність усієї енергосистеми України.

ТЕТЯНА АМОСОВА,

Директор з інвестицій та перспективного розвитку ДП «НАЕК «Енергоатом»

Огляд інвестиційної діяльності Компанії

Ядерна енергетика є одним з найбільш сталих та безпечних способів виробництва електроенергії. Усвідомлюючи важливість розвитку атомної енергетики, НАЕК «Енергоатом» як найбільший виробник електроенергії в Україні відповідально та ґрунтовно підходить до планування довгострокових інвестиційних проєктів, потенційно здатних забезпечити стабільну роботу ядерно-енергетичного комплексу. Компанія інвестує в розвиток виробництва, продовження терміну експлуатації енергоблоків, підвищення рівня безпеки та зниження впливу на довкілля.


Енергоатом здійснює інвестиційну діяльність, керуючись плановими коротко- та середньо- строковими планами, зокрема:

  • стратегічним планом розвитку ДП «НАЕК «Енергоатом» на 5 років;
  • інвестиційним планом ДП «НАЕК «Енергоатом» на середньостроковий період 5 років;
  • щорічним фінансовим планом Компанії;
  • щорічними Інвестиційними програмами ДП «НАЕК «Енергоатом» за видами ліцензій.

Законодавчими актами, урядовими програмами та рішеннями визначено необхідність реалізації таких основних (пріоритетних) проєктів ДП «НАЕК «Енергоатом»:

  • Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КЗПБ);
  • будівництво та введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, що дасть можливість істотно зменшити витрати на поводження з відпрацьованим ядерним паливом АЕС України;
  • завершення будівництва та введення в експлуатацію Ташлицької ГАЕС з метою покриття пікових навантажень, заповнення нічних «провалів» в енергосистемі України та забезпечення додаткового аварійного резерву електропостачання власних потреб Южно-Української АЕС;
  • проведення реконструкції системи технічного водопостачання ЮУАЕС, що допоможе зняти обмеження видачі потужності енергоблоків ЮУАЕС, спричинене високою температурою циркуляційної води, а відтак збільшити виробництво електроенергії;
  • реалізація пілотного проєкта «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» дасть змогу експортувати електричну енергію до ЄС, а кошти, отримані від експорту, залучити для розбудови нових або заміщуючих потужностей;
  • спорудження комплексів з переробки радіоактивних відходів на Хмельницькій та Южно-Українській АЕС на виконання вимог Закону України «Про затвердження «Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами».

Окрім вищезазначених основних напрямів, ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснює розробку та реалізацію інших проєктів капітального будівництва – передусім проєктів будівництва нових (або заміщуючих) потужностей і проєктів, спрямованих на збільшення виробництва та відпуску електроенергії без зведення нових генеруючих потужностей. Всі проєкти розробляються та затверджуються відповідно до чинної нормативно-правової бази.

За управління інвестиційною діяльністю в ДП «НАЕК «Енергоатом» відповідає Дирекція з інвестицій та перспективного розвитку (ДІПР). Директор цього підрозділу підпорядковується безпосередньо віцепрезиденту, який забезпечує управління діяльністю з питань економіки, фінансів та майнових відносин Компанії. Дирекція об’єднує два департаменти:

  • Департамент супроводження інвестиційної діяльності.
  • Департамент планування та фінансування капітальних інвестицій.

У складі відокремлених підрозділів (ВП) АЕС функціонують управління капітального будівництва (УКБ), які підпорядковуються заступникам генеральних директорів з капбудівництва. В інших ВП – за організацію та облік капітальних інвестицій у межах своїх підрозділів відповідають відділи або відповідальні спеціалісти.

ДІПР консолідує дані обліку ВП та дирекцій, формує звітність і плани загалом по Компанії, а також управляє проєктами як проєктний офіс Компанії.

За пріоритетними інвестиційними проєктами, зокрема будівництвом ЦСВЯП, проєктами розвитку Южно-Українського енергетичного комплексу та будівництвом комплексів з переробки РАВ, створено штаби у складі представників ДІПР, УКБ ВП, проєктанта та підрядника. Засідання штабів відбуваються один раз на місяць.

У 2019 році перелік основних пріоритетних проєктів порівняно з 2018 роком зменшився: три проєкти були успішно реалізовані. Йдеться, зокрема, про будівництво учбово-тренувального Корпусу «Г» на ЗАЕС та створення комплексів з переробки РАВ на ЗАЕС і РАЕС.

За 2019 рік в Компанії профінансовано інвестиційних проєктів на суму 14,67 млрд грн, що на 2,934 млрд грн більше, ніж у 2018 році. З них освоєно капіталовкладень на 14,930 млрд грн, що на 3,616 млрд грн також більше, ніж за відповідний період минулого року.

Фінансування інвестиційних програм ДП «НАЕК «Енергоатом» у 2017–2019 роках, млрд грн

З-поміж найважливіших інвестиційних проєктів звітного періоду особливої уваги варте будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, реалізація якого посилить енергетичну незалежність України завдяки відмові від цих послуг з боку РФ, куди наразі вивозиться ВЯП.

У 2019 році відповідно до контракту з Holtec International в рамках першого етапу постачань НАЕК «Енергоатом» отримала 89 одиниць устаткування з 99 запланованих. Розпочали виготовляти обладнання другого пускового комплексу.

У 2019 році Кабінет Міністрів України продовжив термін реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків українських атомних електростанцій з 31 грудня 2020‑го по 31 грудня 2023 року. Станом на кінець 2019 року залишилося виконати близько 366 заходів з 1 295 запланованих програмою.

Тривала робота й у рамках проєкту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС». Наразі основну увагу сконцентровано на добудові гідроагрегату № 3.

У 2019 році на Рівненській АЕС розпочалася реалізація проєкту з будівництва «Технічного центру автоматизованих дистанційних засобів контролю металу» (ТЦ АДЗКМ) для потреб служби контролю металу. Нова сучасна споруда стане єдиним місцем, де зосередять усі високотехнологічні й унікальні дистанційні системи контролю металу, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню ефективності роботи персоналу служби. Орієнтовна вартість будівництва – 177 млн грн. Фінансування здійснюється власним коштом Компанії.

На ВП ЗАЕС введено в експлуатацію першу чергу газового корпусу – азотно-кисневу станцію № 2.

За підсумками інспекторської перевірки стану реалізації проєкту «Будівництво ЦСВЯП реакторів типу ВВЕР вітчизняних АЕС» корпорація закордонних приватних інвестицій (ОРІС) високо оцінила хід і темпи будівництва.
Дорожня карта реалізації інвестиційних проєктів у 2019‑2023 роках
2019 рік

Газовий корпус, азотно-киснева станція № 2 (перша черга) на ВП ЗАЕС

2020 рік

Реконструкція системи технічного водопостачання на ВП ЮУАЕС (1‑ша черга)

Будівництво ЦСВЯП – перший пусковий комплекс

Реконструкція відкритого розподільчого пристрою 750 кВ на ВП ЗАЕС

Будівля ТЦ АДЗКМ на ВП РАЕС

Газовий корпус, електролізна № 2 (друга черга) на ВП ЗАЕС

2021 рік

Реконструкція системи технічного водопостачання на ВП ЮУАЕС (Загалом)

2022 рік

Завершення будівництва ТГАЕС. Введення гідроагрегату № 3

Будівництво комплексу з переробки РАВ на ВП ХАЕС

2023 рік

Будівництво комплексу з переробки РАВ на ВП ЮУАЕС

Завершення Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки АЕС України

Міжнародне співробітництво в рамках реалізації інвестиційних проєктів

Важливим елементом реалізації інвестиційних проєктів є співробітництво ДП «НАЕК «Енергоатом» з міжнародними фінансовими організаціями та компаніями – лідерами світової атомної галузі. Метою такої співпраці є збереження конкурентоздатного стану ядерного виробництва електроенергії, залучення науково-технічної та фінансової допомоги, інвестицій, а також впровадження міжнародного досвіду в проєкти Компанії. У 2019 році Енергоатом продовжив тісну співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії8, Європейським банком реконструкції та розвитку9, Європейською Комісією10, Євратомом11, Міжнародною групою EUR12.

Для забезпечення фінансування проєкту «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» Компанія веде роботу із залучення кредиту МФО від Європейського інвестиційного банку. У 2019 році Енергоатом отримав від ЄІБ листа з пропозицією плану дій задля розробки проєкту фінансування добудови ТГАЕС. Своєю чергою Компанія направила до ЄІБ та ЄБРР лист-запит з приводу надання кредитного фінансування. Зрештою, Європейський інвестиційний банк включив «Добудову ТГАЕС» до портфеля проєктів, оцінку яких він наразі здійснює.

Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки АЕС України
Опис проєкту:

Після аварії на АЕС «Фукусіма-Дайічі» у 2011 році МАГАТЕ та європейські регулятори радикально переглянули вимоги до проєктування безпечних АЕС. Для нових та існуючих АЕС значно розширили перелік вихідних подій, які слід враховувати у проєкті ядерної установки, встановили потужні запаси безпеки, які мають бути передбачені при проєктуванні АЕС. Врахувавши рекомендації спільного проєкту Єврокомісії, МАГАТЕ й України щодо підвищення безпеки та виконання постфукусімських заходів на енергоблоках атомних електростанцій, НАЕК «Енергоатом» ухвалила Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС (КЗПБ).

Для виконання КЗПБ Компанія залучила найбільший в історії енергетичного сектору України кредит європейських інституцій – 600 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського співтовариства з атомної енергії.

Мета програми:

  • Підвищити рівень безпеки енергоблоків українських атомних електростанцій відповідно до нових міжнародних стандартів МАГАТЕ і ЄС.
  • Знизити ймовірність пошкодження активної зони реактора й аварійних викидів радіоактивних речовин, зокрема у разі важких аварій.
  • Зменшити кількість відмов обладнання енергоблоків атомних електростанцій та їхніх позапланових зупинок.

Термін реалізації:

2012–2023 рр. У 2019 році Кабінет Міністрів України продовжив термін реалізації КЗПБ з 31 грудня 2020‑го до 31 грудня 2023 року.

Очікуваний ефект:

Підвищення рівня безпеки атомних енергоблоків в Україні до найвищих міжнародних вимог, забезпечення виконання у повному обсязі міжнародних зобов’язань України щодо підвищення безпеки діючих АЕС.

Фінансування програми:

Затверджений обсяг фінансування – 32 271,6 млн грн та 600 млн євро.

У 2019 році Компанія профінансувала капітальних інвестицій на суму 8 536 млн грн. З них власних коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» – 3 833 млн грн. Ще 125,769 млн євро – за рахунок кредиту ЄБРР та 95,593 млн євро – за рахунок кредиту Євратома.

Основні роботи у 2019 році:

Заміна обладнання на сучасніше, надійніше та досконаліше. Станом на 31 грудня 2019 року з 1 295 заходів виконано 929.


Впровадження комплексних ліній з переробки радіоактивних відходів
Опис проєкту:

На виконання державної Стратегії поводження з радіоактивними відходами на діючих АЕС Компанія продовжує роботи, спрямовані на мінімізацію утворення РАВ. Один з основних заходів у цьому напрямі – створення на всіх АЕС комплексів для переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) з використанням сучасного обладнання та апробованих технологій, таких як спалювання, суперпресування та дезактивація. Вибираючи технології переробки РАВ, Енергоатом враховував міжнародний досвід і рекомендації МАГАТЕ й Єврокомісії. У 2018 році завершилися будівельні роботи на Запорізькій та Рівненській АЕС, і об’єкти ввели у промислову експлуатацію.

Мета проєкту:

Впровадження технологій поводження з РАВ – підготовка РАВ до передання на довгострокове зберігання або захоронення.

Термін реалізації:

ВП «Хмельницька АЕС»: 2019–2022 роки.

ВП «Южно-Українська АЕС»: 2021–2024 роки.

Очікуваний ефект:

Введення в експлуатацію комплексних ліній для переробки РАВ у відокремлених підрозділах АЕС дасть змогу суттєво скоротити обсяги накопичення РАВ.

Фінансування проєкту:

ВП «Хмельницька АЕС»: з початку реалізації проєкту станом на 31 грудня 2019 року профінансовано 282,7 млн грн (у 2019 р. – 265,8 млн грн), освоєно – 20,6 млн грн (у 2019 р. – 12,9 млн грн).

ВП «Южно-Українська АЕС»: з початку реалізації проєкту станом на 31 грудня 2019 року профінансовано 40,2 млн грн (у 2019 р. – 17,4 млн грн), освоєно – 42,7 млн грн (у 2019 році – 30,2 млн грн). Введено в експлуатацію основні фонди на суму 25,2 млн грн, зокрема паспортизатор радіоактивних відходів, закуплений 2018 року в рамках реалізації першої черги проєкту.

Загальна кошторисна вартість будівництва КПРАВ на ХАЕС та ЮУАЕС становить 2 993 млн грн.

ВП «Хмельницька АЕС»: проводилась ефективна співпраця з постачальниками обладнання довготривалого терміну виготовлення (левова частка тендерних процедур з подальшим укладанням договорів відбулася протягом 2018 року) задля отримання та за потреби уточнення вихідних даних, необхідних для розробки робочої документації з проєкту. Будівельні роботи заплановано на 2020–2022 роки. Відбір підрядної організації наразі триває.

ВП «Южно-Українська АЕС»: проєкт реалізовуватиметься у 2021–2024 роках.

Плани на 2020 рік:

ВП «Хмельницька АЕС»:

  • завершити процедуру вибору підрядної організації;
  • розпочати будівельні роботи (після отримання дозволу ДАБІ та демонтажу існуючих будівельних конструкцій та систем).

ВП «Южно-Українська АЕС»:

  • проєктно-вишукувальні роботи.

Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних АЕС

Опис проєкту:

ЦСВЯП – один із найважливіших проєктів Компанії. Його реалізація надасть можливість відчутно посилити енергетичну безпеку України, позбавивши українську атомну генерацію залежності від РФ у питанні поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

НАЕК «Енергоатом» – єдина компанія у світі, яка, експлуатуючи реактори ВВЕР російського виробництва, змогла диверсифікувати джерела постачання ядерного палива для українських АЕС.

В рамках контракту з розробником технології та виробником обладнання – компанією Holtec International – для ЦСВЯП постачається спеціальне обладнання та системи зберігання ВЯП. Будівництво ЦСВЯП складається з 15 пускових комплексів. Введення в експлуатацію першого пускового комплексу заплановано на 2020 рік, відтак можна буде розпочати експлуатацію сховища. Надалі його об’єм поступово нарощуватиметься до проєктних обсягів. Місткість ЦСВЯП – 458 контейнерів HI-STORM, в яких можна буде зберігати до 16 529 відпрацьованих паливних збірок.

Проєкт ЦСВЯП спрямований виключно на зберігання відпрацьованого палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС і не передбачає зберігання ВЯП іншого, зокрема й іноземного походження.

Мета проєкту:

  • Споруджуючи власні потужності для тривалого зберігання ВЯП за концепцією «відкладеного рішення», – удосконалити системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських АЕС, що посилить енергетичну безпеку України та позбавить залежності від Російської Федерації, відповідними послугами якої ми наразі вимушені користуватися.
  • Виконання міжнародних зобов’язань, які передбачають відповідальність за безпечне поводження з усіма ВЯП, напрацьованими на українських АЕС: і ТВЕЛ, і Westinghouse.

Термін реалізації:

2020 рік – введення в експлуатацію першого пускового комплексу.

Очікуваний ефект:

Реалізація проєкту ЦСВЯП дасть змогу:

  • заощадити до 200 млн дол. США на щорічному вивезенні ВЯП до РФ;
  • створити нові робочі місця, зокрема і для персоналу, вивільненого з Чорнобильської АЕС (близько 164 осіб);
  • залучити позабюджетні кошти на будівництво об’єктів соціального призначення (за рахунок відрахувань 10% від кошторисної вартості проєкту ЦСВЯП);
  • повернути до господарської діяльності частину Чорнобильської зони відчуження.

Фінансування проєкту:

Загальна кошторисна вартість будівництва ЦСВЯП становить 37,22 млрд грн, із них 4,76 млрд грн необхідні для спорудження та введення в експлуатацію першого пускового комплексу. Вартість реалізації проєкту ЦСВЯП визначено у проєкті будівництва сховища, затвердженому розпорядженням КМУ від 07.06.2017 № 380‑р. Джерелами фінансування є гроші, отримані за продану електроенергію, та кредитні кошти Central Storage Safety Project Trust у розмірі 250 млн дол. США.

У 2019 році проєкт, з урахуванням будівництва під’їзної залізничної колії, профінансовано на суму 2 319 млн грн, з них 1 473 млн грн кредитних коштів. Витрати соціального призначення становили 94 млн грн.
Основні роботи у 2019 році:

  • Поставлено в Україну 89 із 99 одиниць обладнання Holtec International для першого пускового комплексу зберігання ВЯП.
  • Розпочато виготовлення обладнання другого пускового комплексу.
  • Проведено заплановані випробування, на засіданні міжвідомчої комісії щодо прийому результатів випробувань транспортера та вагона визначено терміни завершення робіт із сертифікації обладнання для транспортування.
  • Завершено значну частину основних будівельних робіт на майданчику ЦСВЯП.
  • Отримано сертифікат ДАБІ.

Плани на 2020 рік:

  • Завершити будівельні роботи на майданчику ЦСВЯП, необхідні для введення в експлуатацію першого пускового комплексу.
  • Провести комплексні випробування.
  • Прийняти в експлуатацію об’єкти будівництва ЦСВЯП.
  • Встановити 4 пілотні системи зберігання ВЯП на майданчику ЦСВЯП.
  • Прийняти перший пусковий комплекс ЦСВЯП у дослідну експлуатацію.

Проєкти розвитку Южно-Українського енергетичного комплексу

До складу Южно-Українського енергетичного комплексу станом на сьогодні входять ЮУАЕС (3 енергоблоки ВВЕР‑1000 сумарною потужністю 3 010 МВт), Ташлицька ГАЕС (2 гідроагрегати потужністю 330 МВт, ще 4 – на стадії будівництва) та Олександрівська ГЕС (2 гідроагрегати по 11,5 МВт).

Для забезпечення надійної, сталої й ефективної роботи ОЕС «Програма розвитку гідроенергетики на період до 2026 року» (схвалена розпорядженням КМУ від 13.07.2016 № 552‑р) передбачає створення додаткових маневрових потужностей.

Зокрема, йдеться про завершення будівництва існуючих і спорудження нових ГЕС-ГАЕС.

Наразі ДП «НАЕК «Енергоатом» реалізує проєкт «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС». У серпні 2021 року планується здати в експлуатацію другу чергу будівництва – гідроагрегат № 3. Тривають перемовини щодо можливості залучити до реалізації проєкту кошти міжнародних фінансових організацій.

Реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС
Опис проєкту:

Реконструкція системи техводопостачання ЮУАЕС передбачає реалізацію трьох проєктів: будівництво п’яти бризкальних басейнів, облаштування струменеспрямовуючої споруди (завіси) в акваторії Ташлицького водосховища та комплексу споруд для заповнення і підживлення водойми-охолоджувача.

Мета проєкту:

Зняття обмежень для виробництва електроенергії на Южно-Українській АЕС в літній період через високу температуру води в охолоджувальних системах, що спричинено недостатніми можливостями з охолодження Ташлицького водосховища влітку. Станція зможе збільшити річне виробництво електроенергії на 3–15 %.

Термін реалізації:

2005-2021 роки (пускові комплекси № 1–3 – у 2020 році, пусковий комплекс № 4 – 2021 рік).

Очікуваний ефект:

Збільшення середньорічного виробництва електроенергії на 700 млн кВт-год без додаткових генеруючих потужностей.

Фінансування проєкту:

Загальна кошторисна вартість проєкту – 3 448,9 млн грн. Кошти передбачені у тарифі на відпуск електроенергії.

У 2019 році проєкт профінансовано на суму 493 млн грн, з них майже 400 млн грн – на оплату будівельних робіт.
Основні роботи у 2019 році:

У 2019 році здійснено постачання: системи управління плавним пуском (виробник Termomeccanica Pompe, Італія), насосів (виробник АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», Україна), крану мостового (виробник ТОВ «Київський завод ПТО», Україна). Також частково отримали електротехнічне обладнання (згідно з контрактом; у повному обсязі це обладнання буде отримано в 2020 році).

Серед робіт у 2019 році:

  • завершено будівельну частину та монтаж трубопроводів двох бризкальних басейнів;
  • виконано значні обсяги будівельних робіт на бризкальному басейні № 3;
  • розпочато планування чаші басейну № 4;
  • будівля насосної станції додаткової води виведена на відмітку 0,000 м;
  • розпочато монтаж закладних частин насосного обладнання;
  • завершено роботи з будівництва струменеспрямовуючої споруди та підписано внутрішній Акт готовності об’єкта до експлуатації.

Також тривають роботи на магістральних трубопроводах, а закупівлю водоочисної техніки перенесено на 2020 рік.

Плани на 2020 рік:

Завершити будівельні роботи першої черги (бризкальні басейни № 1 та 2, насосна станція додаткової води, підстанція «Бризкальна») та ввести її в дослідну експлуатацію.

Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС
Опис проєкту:

Ташлицька гідроакумулююча електростанція (ТГАЕС) входить до складу Южно-Українського енергетичного комплексу і є єдиним в Україні підприємством з комплексним використанням базових ядерних, а також маневрових гідро- та гідроакумулюючих потужностей. Станція призначена для регулювання пікових навантажень (вечірніх і ранкових) у південно-західній частині ОЕС України.

Мета проєкту:

  • Вирівнювання графіка навантажень в енергосистемі України.
  • Забезпечення стійкості та надійності роботи ОЕС України.

Термін реалізації:

2005–2025 роки.

Очікуваний ефект:

Забезпечення надійної роботи енергосистеми України: покриття дефіциту маневрових генеруючих потужностей, створення резервних потужностей для пікового енергоспоживання та створення аварійного резерву енергопостачання для ЮУАЕС.

Фінансування проєкту:

Відкоригована вартість проєкту становить 14,25 млрд грн (кошторисна вартість другої черги – 3,83 млрд грн). Кошти – передбачені у тарифі на відпуск електроенергії, а також планується залучити кошти від міжнародних фінансових організацій.

У 2019 році проєкт добудови Ташлицької ГАЕС профінансовано на суму 458 млн грн.
Основні роботи у 2019 році:

  • Виконано будівельні та монтажні роботи релейного залу в об’ємах, необхідних для добудови гідроагрегату № 3.
  • Змонтовано гідромеханічну частину г/а № 3 (робоче колесо, спрямовуючий апарат, вал).
  • Встановлено на штатне місце ротор генератора-двигуна.
  • Виконано комплектацію основного електротехнічного обладнання г/а № 3.
  • Розпочато тендерні процедури щодо закупівлі обладнання для гідроагрегату № 3. Торги перенесено на 2020 рік.
  • У рамках процедури оцінки впливу на довкілля в 2019 році розроблено звіт ОВД за проєктом із поетапним підвищенням нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг до позначки +20,7 м. Матеріали звіту перекладено англійською мовою для узгодження документу з потенційними кредиторами.

Плани на 2020 рік:

  • Отримати Висновок з оцінки впливу на довкілля, за результатами екологічного висновку за потреби внести зміни до проєкту.
  • Завершити процедури закупівлі обладнання для гідроагрегату № 3 та приступити до монтажних робіт.
  • Вирішити питання додаткового фінансування.
  • У серпні 2021 року здати в експлуатацію другу чергу будівництва – ввести в експлуатацію гідроагрегат № 3.